БІОГРАФІЯ

Патріарх Київський і всієї Руси - України ФІЛАРЕТ (в миру Михаїл Антонович Денисенко) народився 23 січня 1929 року в с. Благодатному Амвросіївського району Донецької області в родині робітника. В 1946 році по закінченні середньої школи, вступив до 3-го класу Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою і у тому ж році вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на II курсі (1 січня 1950 р.), прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарета. 15 січня 1950 року Святійшим Патріархом Алексієм був рукопокладений в сан ієродиякона, а в 1951 році 18 червня (у день Св.Тройці), - у сан ієромонаха. У 1952 році закінчив курс Московської духовної академії з вченим ступенем кандидата богослів'я і був призначений викладачем Священного Письма (Новий Завіт) в Московській духовній семінарії. Одночасно виконував обов'язки благочинного Тройце-Сергієвої Лаври. З 1953 року викладав у Московській духовній академії. У 1953-54 навчальному році Вчена Рада Московської духовної академії присвоїла звання доцента. У тому ж 1953 році був призначений на посаду старшого помічника академії. У 1956 році призначений інспектором Саратовської духовної семінарії із зведенням у сан ігумена. У 1957 році переведений на посаду інспектора Київської духовної семінарії, а 12 липня 1958 року зведений у сан архімандрита І призначений ректором Київської духовної семінарії. У 1960 році призначений керуючим справами Українського Екзархату і настоятелем Володимирського кафедрального собору М.Києва, а з червня 1961 року по січень 1962 року був настоятелем подвір'я Російської Православної Церкви при Александрійському Патріархаті у м.Александрії (ОАР). 12 січня 1962 року ухваленням Святійшого Патріарха Алексія і Священного Синоду був обраний єпископом Лузьким, вікарієм Ленінградської єпархії, з дорученням керувати Ризькою єпархією. 4 лютого 1962 року відбулася хіротонія на єпископа в м.Ленінграді, у якій взяли участь митрополит Пимен (Ізвеков). архієпископ Никодим (Ротов), єпископ Кипріан (Зернов), єпископ Михаїл (Воскресенський), єпископ Михаїл (Чуб) і єпископ Никодим (Русняк). З червня 1962 року по жовтень 1962 року виконував обов'язки Екзарха Середньої Європи. Після утворення на території Австрії єпархії Російської Православної Церкви у жовтні 1962 року призначений єпископом Віденським і Австрійським. 12 грудня 1964 року призначений єпископом Дмитровським, вікарієм Московської єпархії, ректором Московської духовної академії і семінарії. 14 травня 1966 року возведений у сан архієпископа і призначений постійним членом Священного Синоду, Екзархом України. архієпископом Київським і Галицьким. 25 лютого 1968 року Святійшим Патріархом Алексієм возведений у сан митрополита. У 1971 році Святійшим Патріархом Пименом удостоєний права носіння двох панагій. У сімдесяті-восьмидесяті роки митрополит Філарет вів активну церковну громадську діяльність. Він керував та брав участь в роботі багатьох вітчизняних та міжнародних конференцій, комісій. Брав участь у роботі II (1963 р.), ІІІ (1968 р.), IV (1971 р.) та V (1978 р.) Всеукраїнських Мирних Конгресів у Празі. У 1977 році став одним з віце-президентів ХМК. У 1970 році очолив делегацію РПЦ на Всесвітній релігійній конференції "Релігія за мир" (Кіото, Японія). У 1974 році брав участь у II Всесвітній Конференції "Релігія за мир" в Лувені (Бельгія). На III Асамблеї у Пристоні (США) обраний віце-президентом Всесвітньої Конференції "Релігія та світ". У 1982 році очолював делегацію Російської Православної Церкви на Всесвітній Конференції "Релігійні діячі за спасіння священного дару життя від ядерної катастрофи".

У 1965 році був на Хельсинському Всесвітньому Конгресі на захист миру, у 1967 році - на Берлінському конгресі, а у 1973 році брав участь у роботі Московського Конгресу миролюбивих сил. Брав участь у Міжнародній конференції за європейську безпеку в М.Відні (Австрії). У червні 1983 року був на Празькій Всесвітній Асамблеї "За мир і життя, проти ядерної загрози". Брав участь також у роботі Конференції недержавних організацій за роззброєння в Женеві у палаці націй (1978 р.). У 1982 р. у складі делегації ХМК брав участь у II Спеціальній Сесії Генеральної Асамблеї 00Н по роззброєнню. У 1966 році обраний заступником голови товариства дружби "СССР - Греція". Брав участь у роботі Ради Спілки Радянських товариств дружби та культурних зв"язків з зарубіжними країнами, правління товариства "Україна" Українського Республіканського Комітету захисту миру і комісії сприяння Радянському фонду миру. У 1970 році Радою Академії обраний почесним членом Московської духовної академії, у 1973 році - почесним членом Ленінградської духовної академії. 14 жовтня 1979 року Будапештська Реформаторська Духовна Академія удостоїла митрополита Філарета ступеня почесного доктора богослов'я "Гонорис кауза", а 20 травня 1980 року він одержав диплом доктора богослов'я "Гонорис кауза" Пряшевського богословського факультету. У виданнях Московського Патріархату "Журналі Московської Патріархії" та "Православному віснику" у різний час друкувались його богословські статті, доповіді, послання, проповіді. До них належать: "Праці святих Кирила і Мефодія на території РОСІЙСЬКОЇ держави в російській історичній літературі" (ЖМП, 1967 р., № 3, стор.55-58); "Виступ за доповіддю на Помісному Соборі Російської Православної Церкви 1971 року". (Помісний Собор Російської Православної Церкви. Документи І матеріали 1972 р., Москва, стор. 170-176); "Кафолічність Вселенської і Помісної Церкви (ЖМП 1980 р., № 10, стор.41-46); "Про п'ятий Всехристиянський Мирний Конгрес" (ЖМП, 1979 р., № 2, стор.43-49); "Різдво Христове. Православне тлумачення Євангелія від Матфея і Євангелія від Луки" (Православний вісник, 1974 р., № 1, стор.21-30); "Хрещення Господнє. Православне тлумачення Євангелія від Мф.3,1-17; Мф. 1,2-11; Лк.3,1-22) Православний вісник, 1974 № 2, стор.22-29); Благовіщення Пресвятої Богородиці. Євангеліє від Лк.1,26-38" (Православний вісник, 1974 р., № 3, стор.23-26); "Православне тлумачення Євангельських розповідей про Воскресення Христове" (Православний вісник, 1979 р. №4, стор.21-27; № 5, стор.16-21; №6, стор.18-23): "Православний погляд на таємне і чудесне в релігії" (Православний вісник, 1975 р., № 2, стор.18-21); "Помісна Церква і Вселенська Церква" (ЖМП, 1981 р.,; №4, стор.60-67); "Доповідь на святкуванні 35-річчя Львівського Церковного 1946 р." (ЖМП. 1981 р., № 10, стор.6-13); "Доповідь на відкритті засідання Комітету продовження роботи ХМК в Єйзенасі 14 жовтня 1980 р." (ЖМП, 1981 р.. № 1, стор.38-41; № 2 стор.46-50); "Про духовний образ Ісуса Христа за ЄвангелІєм (ЖМП, 1981 р., № 5, стор.55-60); "Про рішення Другої Передсоборної Всеправославної наради" (ЖМП, 1983 р., № 8, стор.53-55: № 9, 46-49; № 10, стор.44-47; №11,стор.43б).

[Далі>>]