Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ

КОРОТКА ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

В 1988 році, після святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України, в Україні почався рух за III відродження Української Автокефальної Православної Церкви. Його підтримали митрополит Мстислав (Скрипник) і УАПЦ в США, яку він очолював. 5-6 червня 1990 року в Києві відбувся Всеукраїнський Православний Собор за участю більш як 700 делегатів з усієї України, серед них було 7 єпископів І понад 200 священиків. Собор затвердив факт утворення УАПЦ і обрав Патріархом Київським і всієї України митрополита Мстислава (Скрипника). Митрополит Мстислав на цьому Соборі був відсутнім, але з обранням його Патріархом погодився. 2 жовтня 1990 року органи влади Української Радянської Соціалістичної Республіки офіційно зареєстрували УАПЦ. 18 листопада 1990 року в соборі святої Софії в Києві відбулася інтронізація митрополита Мстислава на Патріарха Київського і всієї України. З цього часу Патріарх Мстислав (Скрипник) не тільки став першим Патріархом, але він об'єднав УАПЦ в Україні з УПЦ в США ідіаспорі. З того часу ієрархи і духовенство УПЦ в США стали приїздити до України, служити в українських храмах, брати участь у рукоположеннях священиків. Так, Патріарх Мстислав разом з єпископом Вашинґтонським Антонієм (Щербою) хіротонізували на єпископа Хмельницького Антонія (Фіалку) і на єпископа Дніпропетровського Пантелеймона, У храмах УПЦ в США і діаспорі на богослужіннях духовенство і архиєреї поминали Мстислава як свого Патріарха, а не митрополита. Ці факти свідчать про те, що Патріарх Мстислав був Патріархом не тільки в Україні, а й у США і діаспорі. Не може бути один Патріарх для двох Церков (тобто для УАПЦ в Україні і УПЦ в США). Це означає, що Патріарх Мстислав об'єднав українські Церкви в Україні і в США в одну Церкву. Тому твердження, ніби УПЦ в США не з'єднувалася з відродженою УАПЦ в Україні в 1990 році, не має під собою канонічного підґрунтя. Факт є фактом: УАПЦ в Україні і в США - це єдина Церква з Патріархом Мстиславом на чолі. Паралельно з цим в УРСР, яка тоді входила в Радянський Союз, ішов інший церковний процес. У 1990 році (7-Ю червня) на Помісному Соборі Російської Православної Церкви, який обрав після смерті Патріарха Пимена Патріархом Московським і всієї Русі митрополита Олексія (Рідігера), митрополит Київський і Галицький Філарет (Денисенко), що був тоді Місцеблюстителем патріаршого Московського престолу і головуючим на Помісному Соборі, добився для Української Православної Церкви (Український Екзархат у лютому 1990 року був перейменований на УПЦ) права "незалежності і самостійності в управлінні". Це був крок вперед до автокефалії Української Церкви. Після Собору були спроби викреслити це рішення із постанов Помісного Собору, але митрополит Філарет домігся свого і не допустив фальсифікації.

[Далі>>]